Державна експертиза землевпорядної документації (далі – державна експертиза) – це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об’єктів експертизи на предмет їхньої відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об’єктів експертизи.

Об’єктами державної експертизи є документація із землеустрою та документація з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріали й документація державного земельного кадастру.

Замовниками державної експертизи є органи виконавчої влади й органи місцевого самоврядування, землевласники, землекористувачі, підприємства, установи, організації та громадяни, заінтересовані в проведенні такої експертизи, а також розробники об’єктів державної експертизи.

Державна експертиза проводиться до затвердження органами державної влади, місцевого самоврядування чи власниками землі відповідної землевпорядної документації або до прийняття рішення про набуття, зміну та припинення прав на землю й видачі документів, що посвідчують права на неї.

Державна експертиза землевпорядної документації – про що слід знати і пам’ятатиЗгідно статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» та підпункту 4.2.1 пункту 4.2 Методики проведення державної землевпорядної експертизи, затвердженої наказом Держкомзему від 03.12.2004 № 391 до відання територіальних органів Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі належить проведення обов’язкової державної експертизи щодо:

схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць (крім Києва, Севастополя, Сімферополя та міст обласного значення), селищ і сіл, а також територій відповідних рад;

проектів землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних одиниць;

проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (крім об’єктів загальнодержавного значення);

проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із особливо цінних земель у разі їх безоплатної передачі у власність громадянам для ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства та садівництва у межах норм, встановлених статтею 121Земельного кодексу України, та для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в розмірі земельної частки (паю);

проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів (крім міст Києва, Севастополя, Сімферополя та міст обласного значення);

технічної документації з бонітування ґрунтів (крім особливо цінних земель);

технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (крім  населених пунктів);

проектів землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій (крім особливо цінних земель).