Головним управління Держгеокадастру у Київській області було проведено семінарське заняття «Тиждень права».

Працівниками Головного управління на семінарському зайнятті було розглянуто питання внесення змін до законодавства України, а саме 21 листопада 2019 року набрав чинності Закон України від 29 жовтня 2019 року № 233-IX«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування».  Документ вводиться в дію через три місяці з дня набрання ним чинності (відповідно до пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону) ─ 21.02.2020 року. Закон спрямовано на забезпечення безперешкодного та безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування. Законом передбачається внесення змін до Водного кодексу України, Земельного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації».

Внесеними змінами забороняється обмеження права загального водокористування у зв’язку з наданням прибережних захисних смуг (пляжних зон) в користування юридичним або фізичним особам; розширюється положення Водного та Земельного кодексів щодо забезпечення безперешкодного і безоплатного доступу до узбережжя річок, водойм та островів для загального водокористування; вводиться положення про те, що перешкоджання такому доступу є підставою для припинення права користування землями прибережних захисних смуг.

Законом забороняється у прибережних захисних смугах влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до берегів річок, водойм та островів, крім випадків, передбачених законом.

21 серпня 2019 року Кабінет Міністрів України постановою № 760 вніс зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 20 серпня 1993 р. № 661 і від 17 жовтня 2012 р. № 1051.

Внесені зміни передбачають порядок збирання інформації у ході моніторингу земель та її передачі.

Крім того, внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру. Зміни стосуються, зокрема, повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів, в тому числі таких, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні, в містах Києві та Севастополі.

Реалізація постанови дозволить забезпечити проведення моніторингу земель територіальними органами Держгеокадастру, а також можливість подання документації із землеустрою кадастровому реєстратору для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру в електронному вигляді.

19 червня 2019 року Кабінет Міністрів постановою №522 вніс зміни до своєї постанови від 19 квітня 1993 р. N 284 «Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам».

У документі йдеться про зміни у частині розширення повноваження сільських, селищних, міських рад в частині контролю за дотриманням земельного і податкового законодавства та охороною земель, вчасного реагування на порушення і можливості стягнення збитків як недоотриманого доходу від плати на землю.

Пунктом 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам встановлено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними районними державними адміністраціями та виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Прийнятою постановою Порядок змінено – у переліку органів, які мають право створювати Комісію з визначення та відшкодування збитків власникам та землекористувачам, слова «виконавчі комітети міських (міст обласного значення) рад» замінено на «виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад».

Тепер ОТГ зможуть здійснювати самоврядний контроль за використанням та охороною земель, що забезпечить отримання додаткових надходжень до місцевих бюджетів у вигляді відшкодування збитків (неодержані доходи).

З 01.01.19 р. набув чинності Закон від 10.07.18 р. № 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» цей Закон стосується широкого спектру питань.

Тож проаналізуємо основні зміни, що відбулися в 2019 році. Використання та міна землями у масиві Земельний кодекс України (далі – ЗК) доповнено ст. 371, згідно з якою, дозволяється використовувати земельні ділянки сільгосппризначення (для ведення особистого селянського господарства, фермерського господарства), які розташовані в масиві, для ведення товарного сільгоспвиробництва без зміни їх цільового призначення. Тож власник або землекористувач отримає змогу використовувати земельні ділянки масиву для ведення товарного сільгоспвиробництва, що фактично є сільгоспдіяльністю (не для власного використання, а з метою отримання фінансової вигоди), без зміни цільового призначення.

Тобто з 2019 року здійснити міну можна тільки земельними ділянками, розташованими в одному масиві.

Обмін земельної ділянки державної або комунальної власності, розташованої у масиві, на іншу ділянку, розташовану у цьому ж масиві, здійснюється тільки в разі однакової нормативної грошової оцінки цих ділянок або якщо різниця між їхніми оцінками становить не більше 10 %.

Орендар істотної частини масиву (оренда, емфітевзис земель масиву загальною площею більш ніж 75 % земель усього масиву) має право орендувати або оформити в суборенду інші ділянки масиву за умови передачі взамін власнику/користувачу іншої землі, якщо має місце черезсмужжя невикористання земельних ділянок та створюються перешкоди у раціональному використанні земель.

Що стосується ділянок під польовими дорогами (державної або комунальної власності), які розташовані у масиві, то: вони передаються в оренду без проведення земельних торгів власникам/користувачам суміжних земельних ділянок на строк 7 років; в оренду передаються дороги тільки за умови забезпечення безоплатного доступу усіх землевласників та користувачів до належних їм земельних ділянок; землевласник/користувач на власний розсуд використовує польову дорогу – для проходу (проїзду) до інших земельних ділянок або для вирощування сільгосппродукції. Отже, нарешті проблему польових доріг розв’язано. Звертатися для оформлення користування необхідно до розпорядника земель сільгосппризначення згідно зі ст. 122 ЗК (за межами населених пунктів до обласного Держгеокадастру, у межах – до сільської, селищної, міської ради).

Зазначені зміни в законодавство України позитивно вплинуть на  забезпечення прав людини, гарантованих Конституцією України та призведуть до реальних зміні та досягнення позитивних результатів захисту прав.